Доготь берізовий 100 мл

Опис:

Густа неклейка на дотик олійна рідина чорного кольору з блакитно-зеленим або зеленувато-синім відтінком у відтінковому світлі, зі своєрідним нерізким запахом, легко змішується з водою, утворюючи емульсію. Розчиняється в ефірі, бензині, олії. Не тоне у воді.

Склад:

Містить бензол, ксилол, крезол, крепот, толуол, глаякол, фенол, смоли та інші речовини.

Фармакологічні властивості:

Деготь березовий має сильні антисептичні, місцево, кератопластичні (3-5)%, кератолітичні (30-50)%, протизапальні, інсектицидні, протипаразитарні та дезінфікувальні властивості, покращує кровопостачання тканин, помірно подразнює чутливі нервові закінчення, стимулює регенерацію епідермісу пошкоджених тканин, посилює процес зроговіння, підсушує рани та пришвидшує їх загоєння. Після короткочасної дії він знешкоджує багато різновидів бактерій, зокрема туберкульозну паличку та спори сибірської виразки. У малих концентраціях активує грануляцію, а у великих (понад 10%) — різко послаблює її.

У разі тривалого застосування ягтя можливе подразнення шкіри.

Застосування та дози:

Деготь березовий застосовують переважно зовнішнє у формі 10-30% мазі або лініменту для лікування шкірних захворювань: екземи, дерматомікозів (трихофітії, мікропозії), корости, фурункульозу, піодермії, пролежнів, опіків, виразок, обморожень, ранових інфекцій, ран у зоні кінцівок, тріщин копит коней, рогового башмака у великої рогатої худоби та ін. Є складником мильно-дегтярного спирту (дегтя, мила зеленого та спирту етилового 95% по 1 рівній частині) дегтярної мазі [1 частина дегтя та мазі парафінової (1 частина парафіну та 3-4 частини вазелінової олії — індифферентна мазова основа) — 10 частин]; венського дегтярного лінименту (дегтя та сірки по 1 частині, спирту та зеленого мила по 2 частини) мазі Вількінсона (дегтя 15 частин, кальцію карбонату (мела осадженого) 10 частин, сірки очищеної 15 частин, мазі нафталаної 30 частин, мила зеленого 30 частин, мила зеленого 30 частин, води 4 частини) лініменту бальзамічного за Вишневським (дегтя 3 частини, ксероформа 3 частини, олії касторового  94 части). Наносять на уражені зони шкіри двічі на день. Курс лікування 5-12 днів, у разі грибкових захворювань — до 3 тижнів. Всі препарати ягтя для лікування корости наносять теплими (40-50 °C) і ретельно втирають у шкіру. Курс лікування — дворазово з інтервалом у 7 днів. У запущених випадках — триразово з інтервалом у 3-4 дні. Під час ящурних уражень копит їх очищають і обробляють чистим березовим дегтем або сумішшю ягтя на навпіл із риб'ячим жиром для змащування й просочення пов'язок.

Всередину ягті призначають рідко як протибродильний і дезінфікувальний шлунок і кишківник засіб (у формі 10% водної емульсії), г/на голову: коням і великому рогатому скоту 10,0-25,0; овець, козам і свиням 2,0-5,0; собакам 0,1-1, 0; курам 0,05-0,2.

Використовують проти інфекційних і гельмінтозних захворювань дихальних шляхів як відхаркувальний, протимікробний і протипаразитарний засіб  формі інгаляції парів чистого дегтя.

Для дезінфекції приміщень, скотних дворів, вигрібних ям, предметів догляду за тваринами та стійк застосовують ягоди в 5-10%-них сірково-дегтярних розчинах. Для знезараження кінської сбруї зазвичай використовують чистий ягід.

Протипоказання:

Застосування засобів на основі дегтя протипоказано у разі екземи в стадії загострення, у разі порушення функції нирок.

Застереження

У разі застосування дегтя всередину або зовні в чималих кількостях може стати отруєнням, що виявляється переважно запаленням нирок і явищами паралічу центральної нервової системи. Сеча водночас як у разі отруєння фенолом та іншими подібними речовинами, забарвлюється в темний колір.

Форма випуску:

ПЕТ-пляшки, флакони з полімерних матеріалів по 100 мл, 200 мл, 250 мл, 300 мл, 330 мл, 500 мл, 1 л і поліетиленові каністри по 5 л і 10 л.

Зберігання:

У герметично закритій тарі в прохолодному місці. У разі тривалого зберігання можливе незначне розшарування, у цьому разі рекомендується перемішати мазь стерильною скляною паличкою. Термін придатності не обмежений.